Для душі... Поетична сторінка

Вірші про Україну 

НАША СЛАВНА УКРАЇНА

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай,

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо.

В. Самійленко

ЖУРАВЛИК  

З далекого краю,

З далеких світів

Журавлик на крилах

Додому летів,

Минав океани,

Ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

- Чия це земля,

Чиї це долини,

Чиї це луги,

Чию це калину

Гойдають вітри!

Впізнав батьківщину:

- Моя це земля,

Моє тут гніздечко

І мова моя.

Л. Пилип’юк

ПРАПОР

Прапор — це державний символ

Він є в кожної держави;

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито;

Прапор цей оберігаєм,

Він — святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже — народом,

Українським, в Україні.

Н. Поклад

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне –

Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить.

По долині – жито,

По горі – блакить.

Прапор наш – не битва,

Не рушничний дріб:

По горі молитва,

По долині – хліб.

Д. Павличко

ГЕРБ

Наш герб — тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо

Ми людям.

Н. Поклад

ТРИЗУБ

Наш герб — тризуб. У ньому сила       

Отця небесного і сина.                          

Уважно придивись до нього —            

На Духа схожий він Святого,               

Що голубом злетів з небес  

І у людських серцях воскрес.

Тризуб, немов сім'я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

В. Паронова

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА

Я дитина українська,

Вкраїнського роду,

Українці – то є назва

Славного роду.

Україна – то край славний,

Аж по Чорне Море,

Україна – то лан пишний

І степи і гори.

І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по-вкраїнські

Вчила розмовляти.

І як мені України

Щиро не любити?

Мене вчили по - вкраїнські

Господа молити.

За свій рідний край і нарід

Я Господа молю:

Зішли, Боже, Україні

І щастя і долю!

Ю. Шкрумеляк

ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ ?

— Як ти любиш Україну,

Мій маленький друже?

— Нашу рідну Україну

Люблю дуже, дуже!

— З Україною нікого

В світі не боюся.

І щоранку я до Бога

За неї молюся.

Щоб була щаслива, дуже,

Щоб була багата.

Я люблю її так дуже,

Як маму і тата.

О. Лупій

УКРАЇНА МОЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ

Україна моя починається

Там, де туга моя кінчається,

Край дороги, як пісня чаїна,

Починається Україна.

Україна моя починається

Там, де палуба грізно хитається,

Там, де в клекотах Чорного моря,

Б'є панцерник у царство горя.

Україна моя починається

Там, де панство навіки кінчається,

Де смереки у вільних Карпатах,

Як ракети, стоять на чатах.

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов'їна,

Не кінчається Україна.

П. Осадчук

СОНЯЧНИЙ ДІМ

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

А. Німенко

Усе моє, все зветься Україна… 

… Буває, часом сліпну від краси.                                                

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,                                       

                

оці степи, це небо, ці ліси,                                                                            

 усе так гарно, чисто, незрадливо,                                                              

 усе як є — дорога, явори,                                                                               

усе моє, все зветься Україна.                                                                      

Така краса, висока і нетлінна,                                                                      

що хоч спинись і з Богом говори…

Ліна Костенко

ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ 

Я йшов лугами навпростець,

Де трави у коліно,

Знайому пісню вітерець

Співав про Україну.

Шуміли в ній бори, ліси

І грали десь цимбали,

Козацькі давні голоси,

Мов з-під землі, лунали.

І моря чорного прибій

В кайданнім передзвоні

Я чув у пісні вітровій

У себе біля скроні.

Ловив я звуки на льоту

В повітрі голубому

І вивчив пісеньку оту

Дорогою додому.

І поки йшов я поміж трав

По молодому листу,

З верби сопілку змайстрував

Зелену, голосисту.

Тоді вдихнув пісенний звук

У дудочку вербову,

Озвався гай, озвався луг

На ту правдиву мову.

Шуміли в ній бори, ліси

І грали десь цимбали...

Уже й пташині голоси

Ту пісню підіймали.

Затихнув я, бо йшов здаля.

Дай, думаю, спочину...

Аж чую - вся моя земля

Співа про Україну.

П. Засенко 

Вірші про школу

Молитва

Боже! Дай нам силу й розум,

Щоб ми в школі добре вчились,

Віру теплу, серце чисте,

Щоб неправді не корились.

Нам усім даруй здоров’я,

Згоду – учнівській родині.

Дай твій захист, волю й долю

Нашим людям в Україні.

                                                                                 

 Галина Чорнобицька

Вересень 

Ходять хмари в небі синім,

Місяць Вересень прийшов,

Сповнивсь вереском пташиним

Тихий затишок дібров.

Позлітавшися у зграї,

Різне птаство молоде

В крилах сили набирає

І відльоту в вирій жде.

Бо пташки дзвінкоголосі

Знають – літа вже нема.

Хоч і тепло ще та осінь

Вже підходить крадькома.

І набравшись сил за  літо,

Галасливі, як пташки,

Знов ідуть до школи діти

І сідають за книжки.

                                                                                  

 Наталя Забіла

Моя школа

Моя школа — рідне коло

вчителів і друзів.

Я не спізнююсь ніколи

й на відмінно вчуся.

Я люблю усі предмети,

навіть математику.

Особливо з інтернетом

я люблю займатися.

Є гуртки і кабінети,

ще й розваги різні.

Як же можна не любити

свою школу рідну?

К. Мельничук

Учителем не кожен може бути...

Учителем не кожен може бути, 
Не кожне серце вміє говорить... 
Учитель лише той, хто вміє чути, 
Окрилити, навчити і любить. 
Тендітну душу ласкою зігріти 
І добротою ниву засівать, 
Безмежно, щиро цілий світ любити 
І дітям усього себе віддать. 

Н.Красоткіна

Прийшла неждано рання осінь...

Прийшла неждано рання осінь,

Ліс запалав рудим вогнем.

Змарніла, згасла неба просинь

Й заплакала дрібним дощем.

Подув різкий північний вітер,

Загув, завив у проводах,

Наче шукає, де б подіти,

Все, що скопичив на дахах.

З дерев зрива останнє листя,

Несе по вулиці, кружляє,

Горобина лише в намисті,

А сукні вже зовсім не має.

Пташина в вирій відлетіла,

Прозорим став і гулким ліс,

Хати стоять осиротіло,

Туман над річкою повис.

"Я хочу літа"

Осінній дощ мені шепоче

Холодну пісню колискову,

А я ще холоду не хочу,

Я хочу літа знову й знову.

Там, де роки зозуля лічить,

Де соловей вночі співає

І хто кому здоров’я зичить

Ніхто не бачить і не знає.

Душа моя тепла ще просить,

Душа кохання ще бажає,

А на траві вже росна просідь

І дощ тепла не обіцяє.

Осінній дощ мені шепоче

Холодну пісню колискову,

А я ще холоду не хочу,

Тепла і літа хочу знову.